25 вересня 2026 року радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин заперечив наявність домовленості між Україною та Південною Кореєю про нерозголошення інформації щодо передачі Сеулу двох північнокорейських військовополонених. «Не було такої домовленості, це неправда. І це неправильно було би приховувати, куди діваються ті чи інші полонені», — заявив Литвин.
Ключові підтверджені факти
- Дата публікації заяв — 25 вересня 2026 року.
- Кількість переданих полонених — 2 північнокорейських військовослужбовці.
- Президент Володимир Зеленський повідомив про передачу під час виступу на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку 23 вересня.
- Зеленський звернувся до представників 47 країн, чиїх громадян Росія використовує у війні проти України.
Хто що стверджує
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон (ім’я передане джерелами як «Лі Дже Мьон» або «Лі Чже Мьон», обидва варіанти присутні в джерелах) заявив, що українська сторона порушила домовленість про нерозголошення, і написав: «Не знаю, які обставини змусили українську сторону порушити домовленість про нерозголошення та оприлюднити інформацію, але це дуже прикро».
Медіарадниця посла України у Великій Британії Валерія Залужного Оксана Тороп повідомила, що між країнами існувала домовленість та угода про нерозголошення, і розкритикувала Зеленського за «шоу, хайп і яскравий ефект для яскравої картинки». За словами Тороп, питання полонених було частиною значно більшого переговорного процесу про співпрацю з Південною Кореєю.
Контекст передачі
У 2025 році українська армія взяла в полон на Курщині двох військових з Північної Кореї. Зеленський також розповів, що один із північнокорейців намагався накласти на себе руки, коли зрозумів, що опинився в полоні. Існування самої угоди про нерозголошення залишається непідтвердженим: Литвин її заперечує, тоді як Тороп і Лі Чже Мьон стверджують, що вона була.
Залишити відповідь